Незабаром стартує новий футбольний сезон на Тернопільщині. Про очікування від нього прес-службі Асоціації футболу Тернопільщини розповів кращий захисник першої ліги чемпіонату Тернопільської області 2020 року Михайло Павелко.

– Мені, як вихованцю козівського футболу, звичайно, прикро, що немає футбольної команди в Козові, яка б представляла громаду в чемпіонаті Тернопільської області. За ФК «Козова» відіграв три сезони у вищій обласній лізі, вона мені близька. З іншого боку вдячний головному тренеру ФК «Нараїв» Богдану Васильовичу Дзюлі, який повірив у мене і після того, як ФК «Козова» на початку минулого чемпіонату знявся зі змагань, запросив до себе в команду, знаючи, що я тривалий час не грав, оскільки отримав важку травму.

– А коли ця прикрість сталася з тобою?

– У квітні 2019 року я виступав за вузівську команду у футзальних змаганнях і отримав серйозне ушкодження. Перша травма – розрив менсіка лівого коліна, наступна – розрив передньої хрестоподібної зв’язки Той сезон взагалі не виступав, лікувався і відновлювався.

– Ти великий молодець, що повернувся у футбол, адже багато гравців після таких травм «зав’язують» з футболом...

– Велике бажання грати футбол і підтримка рідних та близьких допомогли мені повернутися у великий футбол.

– Михайле, ти не лише вдало повернувся у футбол, а провів один з найкращих своїх сезонів. Не випадково Асоціація футболу Тернопільщини визнала тебе кращим захисником першої обласної ліги.  

– Скажу відверто, для мене це визнання було несподіваним, але дуже приємним. Я намагався у кожному матчі віддаватися на футбольному полі, щоби своїми діями допомагати команді з Нараєва досягати поставлених цілей. Вважаю, бронзові медалі ми здобули заслужено.

– ФК «Нараїв» минулоріч виборов путівку до вищої ліги. У сезоні-2021 команда дебютуватиме серед еліти обласного футболу. Ти в ній не один рік відіграв, як оцінюєш шанси своєї команди в новому сезоні?

– Звичайно, рівень команд вищої ліги чемпіонату Тернопільської області значно вищий, ніж був у першій, тому нам буде не просто. Однак наш тренер і керівництво клубу дуже амбітні і вставлять перед футболістами найвищі цілі. Будемо готуватися, щоби показувати хороший футбол у кожному матчі, а загалом нас націлюють на призове місце.  

– Вище ти знадав, що грав за команду вузу. Розкажи нашим читачам, де навчаєшся?

– Я студент медичного університету. Навчаються на стоматологічному факультеті. Викладачі знають, що я ще й непогано граю футбол, тому з розумінням ставляться, коли мені потрібно бути на змаганнях. А навчання вже надолужую згодом.

– Любителям футболу ти не дуже відомий. Розкажи трішки про себе.

– Народився я селі Великий Ходачків Козівського району. В доволі ранньому віці мій тренер Борис Романович Палюх і батько завезли на оглядини до Тернополя, де власне став футболістом. Хотів би подякувати за вагомий вклад своїм тренерам Михайлу Івановичу Чернятинському, який в дитячо-юнацькому віці навчав футбольній майстерності, а також Борису Романовичу Палюху, який допоміг зробити вагомий крок у переході з дитячого  футболу у дорослий. А також своєму батькові Борису Павелко за те, що привів мене в юному віці у футбол і дав можливість стати тим, ким я зараз є.