Владислав Тимощук уже давно на слуху в любителів футболу Тернопільщини. Він щороку якщо не кращий, то один із кращих бомбардирів першої ліги чемпіонату Тернопільської області. 2020-й – особливий рік для Владислава. Він поділив пальму першості бомбардирських перегонів, допоміг своїй новій команді «Рідна Борщівщина» здобути золоті медалі та вибороти путівку до вищої ліги. Але найголовніше, за результатами опитування тренерів і капітанів, - став кращим гравцем першої обласної ліги. Про Владислава, його шлях у великий футбол, найвагоміші здобутки та цьогорічне чемпіонство розпитаємо його особисто.

– Владиславе, останніх чотири роки Ви виступали за футбольні команди з Тернопільщини, хоча родом із Хмельниччини. Як так сталося та хто Вас першим побачив і запросив?

– У Кам’янці-Подільському я виступав за студентську команду КПНУ, котра брала участь у чемпіонаті Хмельницької області. Богдан Слотвінський та Ігор Малюта побачили мене у грі й запросили до себе в команду «Іванків» для участі в районних змаганнях Борщівщини. Через деякий час ця команда перейменувалася на «Скалу-Айва» і заявилася в чемпіонат Тернопільської області.

– На Ваш погляд, які найголовніші чинники того, що «Рідна Борщівщина» цьогоріч перемогла у першій обласній лізі?

– На мій погляд, найголовнішими чинниками були сильний, злагоджений колектив, бойовий  дух, правильно підібраний тренувальний процес та підтримка керівництва. Все це стало запорукою успіху команди «Рідна Борщівщина».

– Чи вірили особисто Ви в загальну перемогу борщівської команди після двох стартових поразок?

– Ці поразки лише згуртували нашу команду та змусили нас ще більше працювати та йти до перемоги, вони і були першими й останніми поразками у цьому чемпіонському сезоні.

 – Який для Вас матч цьогорічного сезону став найвдалішим в ігровому плані?

– Це були ті матчі, в яких я зумів зробити різницю на полі на нашу користь.

– Владислав Тимощук у сезоні-2020 забив 18 голів, який із них був найкращим?

– Сезон був напружений, важко виділити найкращий з усіх, але найбільше особисто мені сподобався мій третій гол у ворота «Ниви» з Городниці.

– У першій обласній лізі цього сезону є команда, якій Ви не забивали?

– Так, цьогоріч була така команда – це ФК «Нараїв» із Бережанщини.

– Ви довгий час лідирували у бомбардирській гонці. Але в останньому турі Вас наздогнав Андрій Кульчицький із ФК «Нараїв». Для Вас важливо було саме виграти ці перегони, чи те, що поділили перше місце, – теж хороший результат?

– Звичайно, завжди хочеться бути лідером, а не ділити цю позицію. Але у цьому сезоні в нашої команди не відбулося декілька матчів, тому кінцевий результат нашого протистояння з Андрієм Кульчицьким міг бути зовсім інший. Хоча, як на мене, цей результат також досить вдалий.

– Ви здебільшого граєте не чистого форварда, а лівого півзахисника. Ви багато забиваєте, тому що на Вас менше звертають увагу оборонці суперника чи все-таки берете за рахунок індивідуальної майстерності?

–У цьому сезоні я грав на обох позиціях -  як центрального форварда, так і лівого півзахисника. Оборонці суперників приділяють мені багато уваги, так як у деяких матчах грати дуже важко, тому що мало простору. Партнери по команді протягом усього сезону своїми передачами допомагали мені вийти на ударні позиції, тому це не лише моя заслуга, а й усіх гравців команди «Рідна Борщівщина».

– У попередні три сезони Ви виступали за іншу команду з Борщівщини – «Скала-Айва» зі Скали-Подільської, яка теж постійно була в лідерах першої обласної, але до чемпіонського звання так і не дісталася. Чим відрізняються ці команди, у чому секрет саме успіху «Рідної Борщівщини»?

– У «Скали-Айви» завжди була ціль – перемога у чемпіонаті, але нам постійно не вистачало фінального ривка, який цього сезону ми все ж таки змогли зробити, але вже з командою «Рідна Борщівщина».

– Ви не вперше стали кращим бомбардиром першої ліги чемпіонату Тернопільської області. Із 22 забитими м’ячами виграли бомбардирські перегони в 2018 році. Коли було складніше стати кращим голеодором - два роки тому чи цьогоріч?

– Так, обидва цих сезони були успішними для мене, але все-таки складнішим видався цьогорічний. Через брак ігор важко було йти до перемоги в бомбардирській гонці.

– По кар’єрі Ви виступали на Хмельниччині, Київщині та Тернопільщині. Якщо порівняти рівень футболу, де він вищий?

– На Хмельниччині та Київщині я виступав ще в юному віці, тому важко їх порівнювати.  У чемпіонаті Тернопільщини розкрився зовсім по-іншому, використовуючи вже набуті мною навики та певний досвід.

– Свого часу виступали за нинішнього флагмана Хмельницького футболу – команду «Агробізнес» із Волочиська. Чому не затрималися в цій команді?

– Це була моя перша команда після великої паузи у футболі через важку травму. Тому через брак ігрової практики та молоді роки не зумів повністю себе в ній показати.

– У юнацькому віці знаходилися в академії «Скали» (Моршин). Чи не пропонували тренери головної команди, яка базувалася в Стрию, затриматися, щоби дебютувати з нею у професійному футболі?

– Так, пропозиції були, щоби в подальшому підписати контракт, але до справи так і не дійшло. Пізніше я залишив команду через розбіжності з керівництвом клубу.

– А загалом по кар’єрі отримували пропозиції перейти у професійні клуби?

– Подібні пропозиції теж були, але із представниками клубів ми так і не дійшли згоди щодо умов співпраці.

– Владиславе, хоча Ви чотири сезони граєте на Тернопільщині, але місцевим любителям футболу не дуже знайомі. Розкажіть трішки про себе, де народилися, у кого займалися футболом, які були Ваші перші футбольні кроки?

– Народився я у Кам’янці-Подільському. Почав займатися футболом у ранньому віці, перші футбольні кроки зробив у команді «Імпульс», тренером якої був Володимир Петрович Пташник. Наступною моєю командою стала місцева «Фортеця», з якою ми здобули декілька титулів на Всеукраїнських змаганнях із футзалу, тренером якої був Віталій Леонідович Авінов.

– «Рідна Борщівщина» за підсумками 2020 року здобула путівку до вищої тернопільської ліги. Плануєте допомогти команді і наступного року?

– Я залюбки би допоміг у наступному сезоні команді «Рідна Борщівщина». У ній гарно підібраний тренерський штаб, гравці і стратегія розвитку команди. Я думаю, що перед сезоном ми із керівництвом усе детально обговоримо та дійдемо згоди.