Асоціація футболу Тернопільщини продовжує підбивати підсумки футбольного сезону 2020 року. На черзі – команда «Медобори» із Зеленого (Гусятинський район), яка посіла третє місце у вищій лізі. До розмови ми запросили головного граючого тренера команди Степана Михайловича Клекота.

– Пане Степане, які завдання ставилися на сезон перед «Медоборами» і чи були вони виконані?

– Завданням було потрапити на п’єдестал, щоб їхати на нагородження не пасажирами, а учасниками цього процесу. Поставлені перед тренерським штабом і футболістами цілі були виконані. У кожній грі налаштовувалися на перемогу, на це націлювали наші президент і віце-президент клубу. Іншого результату ми не визнаємо, тільки перемога! Але футбол тим і цікавий, що він непередбачуваний і в одному матчі можеш виграти в лідера, а в іншому – програти аутсайдеру.

– Оцініть виступ «Медоборів» у чемпіонаті Тернопільської області 2020 року?

– Виступ «Медоборів» оцінив би на п’ятірку або чотири з плюсом, вважаю третє місце позитивним результатом. Зважаючи на наш склад та коротку лавку запасних, ротацію в принципі проводити було не можливо. Якщо деякі гравців випадали, так як було у виїзних матчах із підволочиським «Збручем-Агробізнесом» або теребовлянською «Нивою», то у нас в ігровому плані були проблеми, які відбивалися на результаті. Хоча, правду кажучи, люди, які виходили на заміну, теж не завжди «кашу псували».

– Чи можна було поборотися за вище, ніж третє місце?

– Звичайно, що можна. Не буду лукавити, хоча «Медобори» і зайняли призове третє місце, але в душі мріяли і про вищу позицію. Під час першого кола говорили між собою: якщо потіснимо когось із лідерів – «Агрон» (В. Гаї) чи «Ниву» (Теребовля), то це буде неймовірний результат, бо ці команди майже професійні. Ми ж стабільно не тренуємося, на тренування приходять, кому як виходить, бо в кожного основна робота. Однак перше коло, якби в останньому матчі за повної переваги виграли у Хоросткові в місцевої «Зорі», могли би завершити на першому місці. Натомість ряд невдалих ігор і відсутність фарту в другому колі – матчі з хоростківською «Зорею», тернопільською «Агронивою-ТНПУ» і підволочиським «Збручем-Агробізнесом», перекреслили всі наші надії. Вже наприкінці чемпіонату думали, хоча б зачепитися за трійку. Загалом у виїзних матчах із «Зорею» та «Агронивою» повністю переграли суперника. Але в поєдинку з «Агронивою» пропустили на першій хвилині, а з «Зорею» - на останній. Що одні, що інші по разу вдарили по воротах і забили голи, а в нас із десяток створених і нереалізованих моментів, як наслідок, мали дві нічиї і втрати чотирьох очок, які були б незайвими наприкінці сезону. 

– Якщо аналізувати зіграні матчі, то які б із них виділили з кращого боку, а в яких команда зіграла не так, як би того хотілося?

– Провальним був тільки один поєдинок - у Підволочиську (3:6), де ми дійсно не заслуговували на перемогу. І ще до невдалих відніс би домашній матч із «Зорею» (1:1). У суперника, напевно, був більший настрій на позитивний результат, і нічия – це найбільше, на що ми тоді награли. А найвдаліший матч у 2020 році був у гостях проти  «Агрону», коли відступати вже було нікуди. Вся команда відіграла дуже добре, в тому числі й декілька місцевих, які ніколи на такому рівні не грали, однак і вони показали класну гру. Дуже хороші за якістю були домашні матчі з теребовлянською «Нивою» (3:1), «Агронивою» (3:1) та на виїзді з бучацьким «Колос» (3:2). До кращих за грою, але не за результатом відніс би згаданий вище матч на виїзді із хоростківською «Зорею»(1:1). Ми повністю переважали суперника, контролювали гру, лише не могли забити.  А наприкінці матчу спрацювало неписане футбольне привило: не забиваєш ти – отримуй м’яч у відповідь. Загалом у сезоні, що завершився, багато ігор було хороших, якщо є результат, відповідно й ігри здебільшого хороші. У всіх команд, які брали участь у вищій лізі чемпіонату області, ми виграли, окрім земляків із хоростківської «Зорі», з якою зіграли двічі внічию.

– Оцініть виступ команди у кубку області, в якому дещиці не вистачило, щоби пробитися до фіналу?

– Обидва півфінальні поєдинки з теребовлянською «Нивою» були хороші. Ми заслуговували грати у фіналі, адже були з суперником на рівні. У Теребовлі не реалізували кілька хороших моментів і зіграли внічию – 0:0. А вдома при рахунку 1:1 пішли великими силами вперед, мали ряд гольових нагод, щоби вийти вперед, але не реалізували їх. Натомість на останніх хвилинах відкрилися, пішли вперед і пропустили необов’язкові голи. Плюс у повторному матчі нам не вистачало ключового гравця у середині поля Віталія Саковича, який у Теребовлі був вилучений.

– Кого із футболістів «Медоборів» можете в першу чергу відзначити за підсумками сезону, а хто не виправдав сподівань?

– «Медобори» – сільська команда, але з хорошим підбором футболістів. Не хотів би когось відзначати, кращий весь колектив, який відіграв практично на максимумі. Як людські якості, так і професійні у всієї команди на високому рівні. Задоволений усіма, хто докладав зусиль для здобуття бронзових нагород. Виділив би в першу чергу місцевих, які ніколи на такому рівні не грали і за цей рік значно додали у грі. Вчора вони грали на район, навіть можна сказати, особливо не знали, як правильно грати у футбол, а сьогодні виходять проти Теребовлі та В. Гаїв і роблять результат. Той же Іван Добривода відіграв всю гру з «Агроном», Микола Данилків без заміни провів матч у Теребовлі, і вони точно не були гіршими. Так само добрих слів заслуговує наш голкіпер Тарас Бень, який показував досить хороший рівень у тих матчах, у яких брав участь. Вважаю, що він на рівні зіграв із Дмитром Карасьовим, якого ми запросили з тернопільської «Ниви». 

– А як себе зарекомендували новачки команди, той самий Галадей, Щербатюк, Козовик, Бойчук?

– Тільки з хорошої сторони, претензій до них не маю. Більше того, дивуюся, як такого рівня футболістів не запросили у більш титуловані та грошовиті команди нашої області. Я їм часто повторював, що у них є ще всі шанси пограти у професійний футбол, вони молоді, головне для них – бажання розвиватися. 

- Хоча «Медобори» і пройшли турнірну дистанцію обмеженим складом, але як бачимо, команда в Зеленому була збалансована, в ній поєднувались молодь та досвід.

– У «Медоборах» в 2020 році баланс молодості і досвіду був поєднаний якнайкраще. Чесно скажу, якщо б і когось запрошував, то не більше 1-2 футболістів, яких нам не вистачило, щоби виступити ще краще. А загалом у нас зібралися одні з найсильніших футболістів.

– Чи вже зверстана підготовка на сезон-2021?

– Після закінчення чемпіонату зіграли кілька товариських матчів на великому полі, де переглядали у грі здебільшого місцевих футболістів, які мали менше ігрової практики. Також до сезону готуватимемося, як і минулого року, через Тернопільську футзальну лігу, щоправда, прикро, що через запровадження карантину вихідного дня змагання поки не мають стабільного тижневого циклу, як було минулоріч. 

– Є бажання наступного року змінити «бронзу» облаcного чемпіонату на «золото»?

- Звичайно! Де б ми не грали, у нас завжди найвищі цілі. Спочатку треба перемагати в кожному матчі, а потім рахуватимемо очки і дивитимемось у турнірну таблицю. А ціль на наступний рік у нас одна – перше місце і чемпіонство, а час покаже, чи спроможні ми взяти цю планку…

***

Вища ліга. «Медобори» (Зелене) – 3 місце

14 матчів:+7=3-4, м’ячі – 29:26, очки – 24