Асоціація футболу Тернопільщини продовжує підбивати підсумки футбольного сезону 2021 року. На черзі – команда «Поділля» з Васильківців (Чортківський район), яка посіла п’яте місце у вищій лізі. До розмови ми запросили головного тренера команди Володимира Пушкаренка.

– Пане Володимире, які завдання ставилися на сезон перед «Поділлям» і чи були вони виконані?

– Як історично вже склалося, наші вболівальники протягом багатьох років звикли, що наша команда має бути завжди на вершині й добиватися максимальних результатів. Не був винятком для нашої футбольної сім’ї і сезон-2021. Знали і прогнозували, що буде дуже складно, але задача була одна – бути у призерах вищої ліги чемпіонату Тернопільської області з футболу 2021 року.

– Оцініть виступ «Поділля» у дебютному для нього сезоні у вищій обласній лізі.

– Аналізуючи виступ СК «Поділля» у дебютному для нас сезоні у вищій лізі чемпіонату Тернопільської області, враховуючи усі складнощі, через які пройшла наша команда, можна поставити оцінку «дуже добре», трішки не дотягнувши до відмітки «відмінно».

– Старт сезону виявився невдалим, після кількох поразок команду залишили ряд гравців основи, чи не було насамперед психологічно важко саме в той період?

– Так, згідний, старт виявився, м’яко кажучи, невдалим. По-перше, важкий календар, по-друге – ви правильно замітили, що після 2-х турів нас залишили четверо гравців основи, на яких ми покладали великі надії. Це вперше за моєї тренерської робити моя команда була у такій непростій ситуації. Психологічно було дуже важко як мені, так і всій команді. Нас, по суті, залишилося 14 футболістів на ціле перше коло чемпіонату. Потрібно було вирішувати дану проблему. Як ми не намагалися доукомплектуватися ще у першому колі, у нас нічого не вийшло. Ті потенційні гравці, з якими ми вели перемовини, виявились не тільки хорошими футболістами, а й хорошими людьми, які не підводять свої команди під час сезону, на відміну від «наших» 4-х.

– Який чинник став переломним, що команда повірила у свої сили, зуміла не лише покинути підвалини турнірної таблиці, а й боротися за високі позиції?

– Я завжди говорю своїй команді, що ми вибрали вас кращих із кращих не тільки футболістів, а й людей. Що вони грають за хороший футбольний клуб з історією, що тільки разом ми зможемо перебороти ті труднощі, з якими зіштовхнулися. Потрібно закачувати рукави і боротися у кожному матчі, як у фіналі. І, напевне, переломним чинником була нічия 1:1 із чинним чемпіоном – «Нивою» з Теребовлі на їхньому полі. Для нас це була, звісно, перемога, але не за результатом, а психологічно. Ми повірили, що з обмеженим складом, але завдяки самовіддачі та силі волі, зможемо покращувати своє турнірне становище. Ми багато спілкуємось, обговорюємо різні ситуації у колективі, перед всією командою, не за спинами. Повірте, це також зближує і надихає всю команду.

– Кажучи відверто, чи можна було замахнутися на бронзові нагороди, на які націлювали команду на старті сезону?

– Звісно, після першого кола було важко навіть думати про «бронзу» (ми реалісти), але провівши хороші трансфери у перерві чемпіонату, знову наша мрія, ціль і завдання стали реальними.

– Для виконання цієї задачі, мабуть, не вистачило головної ударної сили «Поділля» – її кращого бомбардира Романа Мельника, котрий між першим і другим колом залишив команду?

– Роман Мельник був єдиним нашим нападником, і те, що він вирішив покинути нас після першого кола, для нас стало несподіванкою, та аж ніяк не трагедією. На той момент ми вже домовилися з групою 6-ти гравців, які підсилять нашу команду. Так, його досвід би допоміг, але вся команда, а особливо молоді наші гравці, тільки виграли з цього.

– Якщо аналізувати зіграні матчі, то які б із них виділили з кращого боку (на мій погляд, це програний матч «Агрону» на його полі, – авт.), а в яких команда зіграла не так, як би того хотілося?

– 100% з тобою погоджуюсь, що матч з «Агроном» (на той момент лідером аматорської ліги) був одним із кращих, якщо не найкращий у сезоні. Той поєдинок ще раз довів, що ми можемо на рівних грати проти таких футбольних грандів Тернопільщини. Тоді я побачив і зрозумів, що у нас велике майбутнє і великий потенціал. У тому матчі я отримав велике захоплення та гордість за свою команду. Провальний матч – це, однозначно, поразка (0:2) на своєму полі від «Кристал-U19» (Чортків). Забув і не хочу згадувати той матч, як і всі гравці.

– Цьогоріч Ви пішли на сміливий крок, значно омолодивши склад команди, при цьому підвищившись у класі. Чи виправдало це себе? 

– Ми тверезо оцінили цей крок і спільно дійшли до висновку, що без молодих гравців немає майбутнього у будь-якій команді. А ми належимо до команди, яка дивиться у далеке майбутнє. Не хочемо бути командами-«однорічками», які хочуть за один чи два роки побудувати колектив. Так  не буває у футболі, має бути вироблений чіткий план і розвиток клубу. Нам просто дуже повезло з нашим меценатом, який розуміє нас і говорить з нами на одній мові. Так, ми йшли на ризик - вища ліга, а тут молоді гравці, однак ні на мить не пошкодували про своє рішення.

– Хто із футболістів «Поділля» упродовж сезону показав себе з кращого боку, а на кого більше розраховували?

– Не можу когось виділити окремо. Кожен гравець, тренерський штаб і персонал по-своєму вніс свій вклад у нашу команду. Ми так бачимо розвиток нашої футбольної сім’ї. Кожен є лідер і кожен важливий для нас.

– Проаналізуйте виступ команди у кубку області. Чи робилася ставка на цей турнір і чи були засмучені, коли програли теребовлянській «Ниві» у чвертьфіналі?

– Ми не робили ставки на цей турнір. Головною метою було зіграти максимальну кількість ігор, щоби більше награвати різні схеми. І це нам вдалося. Із кожної поразки беремо новий урок. І те, що цього року з теребовлянською «Нивою» ми зіграли 4 матчі, пішло тільки на користь команді. Це неоціненний досвід!

– Якщо минулого сезону в «Поділлі» був тренерський тандем Пушкаренко - Козелко, то цьогоріч – Пушкаренко - Андрієшин. Чи можна їх порівняти?

– Рівність була у тому, що ми як цього року, так і в минулі роки мали велике бажання перемагати в кожному матчі. Ігор активно брав безпосередню участь у матчах, він був лідером на футбольному полі і поза його межами. У Дмитра була трохи інша роль. Він був поруч зі мною на лаві запасних. Різні тактичні схеми, проведення тренувань, медіа – за це все він відповідав. Усе, що йде на користь команді, ми аналізуємо і беремо у всьому обсязі.

– Назвіть символічну збірну «Поділля» зразка 2021 року.

– У більшості матчів ми грали за схемою 1х4х1х4х1:

голкіпер – Зянько Юрій;

центральні захисники – Наталюк Назар, Дитиняк Володимир;

лівий захисник – Іванців Богдан-капітан;

правий захисник – Вітерук Михайло;

опорний півзахисник – Гришак Ростислав;

центральні атакувальні півзахисники – Зубик Олег, Гриб Володимир;

правий півзахисник – Цимбалістий Іван;

лівий півзахисник – Тимущук Владислав;

нападник – Грінько Олександр.

– Як оціните загалом цьогорічний чемпіонат Тернопільської області у вищій лізі – його плюси й мінуси?

– Як завжди, усе пройшло на високому рівні. Медіа-висвітлення, оперативність – усе супер. Нарешті почало вирішуватись питання із «недобросовісними» арбітрами, але ще багато у цьому напрямку потрібно зробити як АФТ, так і командам. Це плюси. Мінуси – я би піднімав питання інфраструктури клубів (якість газону, розмітки, роздягальні, проведення прямих трансляцій тощо). Команди та їхні президенти мають розуміти, що вони виступають на найвищому рівні Тернопільської області і що на них дивляться всі обласні команди і беруть приклад. Ми разом повинні їм показувати, як має бути все організовано. На жаль, багато команд вищого дивізіону не можуть у багатьох цих аспектах бути прикладом.

– «Поділля» велику увагу приділяло покращенню інфраструктури й іміджевій складовій. У цьому плані Ви були лідерами всього тернопільського футболу. Наскільки вони важливі для васильківського футболу?

– Цього року, дійсно, щодо інфраструктури та іміджу ми попрацювали на «відмінно». У жодному разі не хочу, щоби ви це сприйняли як самохвальство. Ми маємо чітку ціль та план подальшого розвитку як інфраструктури, так іміджу команди. Крок за кроком рухаємось. Є вже великі досягнення і ще багато чого потрібно зробити. Ми гордимося, що на нашому полі у минулому році був зіграний товариський матч «Епіцентр» (Дунаївці) – «Агробізнес» (Волочиськ). Цього року наш газон приймав матч між «Буковиною» (Чернівці) та «Волинню» (Луцьк). І в обох випадках було відзначено газон та якість підготовки до цих зустрічей. На нашому полі свої домашні матчі проводить і жіноча команда «Рух-Чемпіон» (Тернопіль), яка бере участь у першій лізі чемпіонату України. Це все йде на користь нашому маленькому селу, про яке дізнаються все більше і більше людей по всій Україні. І ми хочемо своїм прикладом довести, що це все, що ми збудували і ще збудуємо, можна зробити в нас, в Україні, в маленькому селі. Потрібно тільки велике бажання зростати і розвиватися!

– Окрім футболістів і тренерів, мабуть, однозначно команді допомагали й інші люди, які заслуговують на відзначення. Хто вони і яка їхня роль у футбольних Васильківцях?

– Хочу подякувати всім гравцям за цей нелегкий футбольний рік, а особливо президенту Ковалю Михайлу Олеговичу, головним меценатам (сім’ї Коваль) та спонсорам, людям, які готують до матчів, мабуть, найкраще футбольне поле у Тернопільській області. Людям, які прибирають стадіон та роздягальні, всім, хто приходить на матчі у Васильківцях і щиро вболіває за наш клуб. Повірте, те, що Ви робите, неоціненне! Велике усім дякую!  Разом ми велика футбольна сім’я, яку неодмінно чекають перемоги та трофеї.

***

Вища ліга. «Поділля» (Васильківці) – 5 місце

18 матчів:+8=4-6, м’ячі – 27:27, очки – 28

***

Статистика виступів футболістів «Поділля» у чемпіонаті області 2021 р.